Вимірювальні прилади. Ареометри

Ареометр — прилад для вимірювання густини рідин і твердих тіл, принцип роботи якого заснований на Законі Архімеда.

Зазвичай являє собою скляну трубку, нижня частина якої при калібруванні заповнюється дробом або ртуттю для досягнення необхідної маси. У верхній, вузькій частині знаходиться шкала, яка проградуйована в значеннях щільності розчину або концентрації розчиненої речовини. Густина розчину дорівнює відношенню маси ареометра до обсягу, на який він занурюється в рідину. Відповідно, розрізняють ареометри постійного обсягу і ареометри постійної маси.

• Для вимірювання густини рідини ареометром постійної маси сухий і чистий ареометр поміщають в посудину з цією рідиною так, щоб він вільно плавав у ньому. Значення щільності зчитують зі шкали ареометра, по нижньому краю меніска.
• Для вимірювання ареометром постійного обсягу змінюють його масу, досягаючи його занурення до певної мітки. Щільність визначається за масою вантажу (наприклад, гирьок) і об'ємом витісненої рідини.

Для практичного застосування ареометр градуюють в концентрації розчиненого речовини, наприклад:

• Спиртомір — у відсотках алкоголю для вимірювання міцності напою;
• Лактометр — у відсотках жиру для визначення якості молока;
• Солемір — для вимірювання солоності розчину;
• Сахаромер — при визначенні концентрації розчиненого цукру;

Так як щільність рідин сильно залежить від температури, вимірювання концентрації повинні проводитися при строго певній температурі, для чого ареометр іноді постачають термометром.