Цинк хлористий, чда, 100 г

Хлорид цинку — це хімічне з'єднання з формулою ZnCl₂. Цинк хлористий є безбарвною або білою речовиною, добре розчинною у воді.

Цинк хлористий (хлорид/діхлорид цинку, паяльна кислота) — хімічне з'єднання цинку та хлору. Являє собою порошкуподібну масу, що складається з білих або з легким відтінком лусочок/кристалів або блідо-жовтий розчин (можна наявність невеликої кількості муті). Загалом є в трьох різних формах. Гігроскопічний у твердому стані, не горючий, без запаху. Для розчинів сильної концентрації характерне кисле середовище. Розчиняється у воді дуже добре — на 79,8% за 20 °C. Вміст основного компонента варіюється від 50 до 97%. Молекулярна маса — 136,2954, щільність — 2,95 г/см³, t плавлення — 318 °C, t кипіння — 732 °C. Формула — ZnCl₂.

Отримання в лабораторії здійснюють переважно двома способами:

— нагрівання цинку в рідкому стані в струмі хлору;

— розчинення цинку/окисі цинку в хлористому водню + подальше випаровування.

Промисловий синтез полягає в реакції хлороводорідної кислоти з обпаленою зоною й іншим вторсиром. Після цього матеріал очищають за допомогою сублімації. Виробництво будь-яким із конкретних способів відбувається згідно з ГОСТом.

Застосування хлориду цинку:

У металургії за участю хлористого цинку виготовляють різні метали та металеві вироби, використовують його під час паяння, хромування й оцинкування. У нафтопереробленні — очищають нафти. У пожежній сфері — створюють матеріали та засоби, стійкі до вогню (текстиль, піна, картон). Хімічна галузь потребує нього для отримання деяких сполук, як-от ванілін і цинк. Органічний синтез — для алкілювання, ацилювання та інших завдань.

Також за його участю відбувається низка інших процесів:

— виготовлення батарейок, гальванічних батарей;

— створення зубного цементу;

– друк на ситцевих тканинах;

— фібропродуктивність;

— очищення металевих поверхонь від оксидів;

— антисептична обробка деревини (яскравий приклад — шпали);

– осушення;

— вилучення сторонніх домішок із розплавлень сплавів цинку;

— виробництво фарбувальних речовин і фарбування бавовняної сировини;

— вивчення складу вугільних проб.