Фенолфталеїн, чда, пак.50 г

  Фенолфталеин — один із найпростіших представників класу фталеїнів. Утворюється він за допомогою конденсації фталевого ангідриду та звичайного фенолу. Якщо звернути увагу на хімічну формулу отримання фенолфталеїну, то він буде бути діоксипровідним діфенілфталідом.

  Застосування:
Фенолфталеин широко застосовується в медицині та в хімії. Це — один із найчастіше використовуваних індикаторів для слабких кислот. Переваги фенолфталеїну очевидні. Він не реагує на високі температури. Його застосовують і для реакцій зі спиртовими розчинами, але фарбування лужного розчину може дещо відрізнятися від фіолетового кольору. Якщо спиртові розчини концентровані, то забарвлення може бути синявато-фіолетовим. Фенолфталеїн використовується для титровання органічних кислот, для визначення рівня кислотності у спиртів, а також складних ефірів. Завдяки своїм хімічним властивостям фенолфталеїн є складником багатьох змішаних індикаторів. Фенолфталеїн з успіхом використовують для калориметричного визначення рівня кислотності із застосуванням буферних і без буферних (за методом Міхаелісу) розчинів. Для якісного аналізу також можна використовувати цю хімічну речовину, зазвичай фенолфталеїн використовують під час обприскування олива, цинку, кадмію та магнію, що дає внаслідок зміни забарвлення.

У медицині фенолфталеїн майже півтора століття використовували як проносний засіб у разі хронічних закрепів (понад широкою назвою — пурген). Однак останнім часом дослідження показали можливість проканцерогогенних властивостей фенолфталеїну, тому в більшості країн світу він не продається в аптеках у вільному продажу, а застосовується лише як хімічний реактив. З особливою обережністю фенолфталеїн застосовується в медичних установах через його можливості накопичуватися в організмі, тому для вагітних жінок, людей похилого віку та людей із захворюваннями сечовивідної системи фенолфталеїн взагалі не застосовують.